Голодування — фактично єдиний механізм для привернення уваги до злочинів, яких зазнали жертви політично вмотивованих переслідувань, зокрема — у Криму. Про це Голова Правління КримSOS Олексій Тільненко сказав у коментарі Крим.Реалії.

«Такі випадки голодування не є поодинокими. На жаль, дуже часто для наших політв’язнів, для тих українців, які перебувають у СІЗО та інших місцях несвободи, це фактично єдиний механізм привернути увагу до катувань, до тортур, яких вони зазнають у застінках тюрем та СІЗО», — каже Олексій Тільненко.

21 березня сухе голодування оголосила незаконно ув’язнена громадянська журналістка Ірина Данилович. Причиною такого рішення стала відсутність лікування та медичної допомоги в СІЗО міста Сімферополя. У листі Данилович зазначила, що триматиме голодування до «початку лікування, чи біологічної смерті». За наявною інформацією, журналістка не припиняє голодування вже 15 день.

Найчастіше причиною для оголошення голодування жертвами політично вмотивованих переслідувань стає ненадання належної медичної допомоги або лікування. Відсутність доступу до медичної допомоги може розцінюватися за певних обставин як нелюдське поводження та тортури. Окрім того, примусове годування ув’язнених, які оголосили голодування, прирівнюється до катувань.

«Сам факт оголошення голодування привертає до себе увагу. Відповідно, щоби знівелювати цей ефект, робиться все, щоби обмежити доступ адвокатів до утримуваних осіб… Можуть бути різні реакції аж до примусового годування, хоча нам про такі випадки безпосередньо невідомо», — говорить Олексій Тільненко.

Відсутність належної медичної допомоги в місцях позбавлення волі становить смертельну загрозу політв’язням. У 2023 році вона призвела до загибелі двох жертв політично вмотивованих переслідувань у Криму.