cs.detector.media
14.02.2023 15:54
Між переселенцями та громадами, де вони живуть, може виникати прихована напруга, але її можна подолати — результати дослідження
Між переселенцями та громадами, де вони живуть, може виникати прихована напруга, але її можна подолати — результати дослідження
Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у межах програми «Єднання заради дії» презентувала результати дослідження «Ставлення, виклики та можливості інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у вибрані приймаючі громади». 

Дослідження було проведено спільно із соціологічним центром «Соціоінформ». Польовий етап тривав впродовж вересня-жовтня 2022 року й охопив 2200 респондентів. Окремо досліджували різні соціальні групи.

«Ми розглянули та проаналізували три цільові аудиторії: місцеве населення 11 громад, людей з-поміж ВПО першої хвилі, які приїхали з 2014 року, і з-поміж ВПО другої хвилі, які приїхали  після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році», — зауважив Андрій Кравченко, спеціаліст по роботі з даними IREX.

11 громад — це Дніпровська, Київська, Кропивницька, Львівська, Мукачівська, Тернопільська, Ужгородська, Уманська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька. Окремі глибинні інтерв’ю були проведені серед 22 представників місцевої влади та громадських організацій, що опікуються питаннями ВПО в громадах.

«Ми побачили, що три чверті (85 відсотків) готові співпрацювати з ВПО, 19% приймають проживання в громаді, але не готові взаємодіяти, а 4% хотіли б, щоб ВПО залишили їхню громаду. Рівень толерантності приймаючої сторони є високим до всіх груп, окрім релігійних і ЛГБТК-меншин», — зазначила Яна Войтовська, фахівчиня з моніторингу та оцінювання IREX.

Натомість для 73 відсотків опитаних людей з-поміж ВПО є важливим відчувати себе частиною громади, де вони живуть. І чим довше перебувають там, тим відчуття єдності важливіше.

«За результатами глибинних інтерв'ю загалом інтеграцію ВПО 2014 року можна схарактеризувати як успішну в усіх 11 досліджуваних громадах. І як зазначали респонденти в інтерв'ю, їх не виокремлюють в окрему соціальну групу, бо вони знайшли житло, включені в місцевий ринок праці, перейняли культуру та звичаї та можуть впливати на рішення громади нарівні з місцевими», — констатувала Яна Войтовська.

Повільніше йде інтеграція переселенців у менших громадах, наприклад, Мукачівській, Чернівецькій, Тернопільській, Уманській, куди люди часто прибувають випадково, без тривалого обмірковування вибору.

«Процес інтеграції ВПО 2022 року залежить від наміру залишитися в громаді, їхньої життєвої позиції. Наприклад, люди, які самі знайшли житло, роботу, швидше інтегруються, аніж ті, які покладаються на допомогу держави та громадських організацій. І вони, як правило, менше виявляють інтересу до інтеграції з місцевим населенням», — додала Яна Войтовська.

Разом із тим, за результатами дослідження було встановлено, що більшість респондентів оцінює напругу між представниками приймаючого населення та ВПО як невелику або говорять про її відсутність. З цим твердженням погоджуються 58% респондентів з приймаючого населення, 69% з ВПО 2014 року та 65% з ВПО 2022 року. Різниця в згоді між групами дає змогу припустити, що існує прихована напруга серед приймаючого населення та ВПО.

Одним із факторів виникнення напруги у громадах з боку приймаючого населення є переконання у тому, що місцева влада турбується про потреби та проблеми ВПО (це відзначили 70%) більше, аніж про приймаюче населення (62%). Водночас ВПО 2014 та 2022 років вважають, що влада громади приділяє рівноцінно увагу як жителям приймаючої громади, так і ВПО. Під час глибинних інтерв’ю серед причин виникнення напруги були названі культурна відмінність, показова поведінка ВПО та спілкування російською мовою.

«Основні потреби ВПО 2022 року — це житло, соціальні виплати, а серед нематеріальних — працевлаштування (сприяння в пошуку роботи), перекваліфікація, промоція нових робочих місць (навівть якщо вони є, ВПО не мають змоги про них дізнатися), сприяння у відкритті власної справи, психологічна підтримка, збільшення кількості місць у дитячих садках, створення груп подовженого дня, простори для спілкування та дозвілля дорослих, єдиний інформаційний ресурс (хаб), який би інформував і координував ВПО про доступні види допомоги, послуги з соціального догляду (допомога у догляді за дітьми, літніми людьми чи людьми з інвалідністю)», — повідомив Андрій Кравченко, спеціаліст по роботі з даними IREX. 

Також автори дослідили рівень депресії у людей з-поміж ВПО, використавши для цього клінічний опитувальник (PHQ-9). Згідно з даними, рівень депресії усіх форм найвищий у переселенців 2022 року: 23% — легка форма, 14 — помірна, 5 — середня та 2 — важка. Для порівняння, у 64% опитаних переселенців 2014 року немає депресії (проти 56% у нових переселенців), а серед представників громад, які приймають переселенців, депресії не мають 62%.

Підсумком цього дослідження стали рекомендації, випрацювані авторами.

Ознайомитися з усіма результатами дослідження можна за посиланням.

Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) — це міжнародна некомерційна організація, яка спрямована на побудову більш справедливого, успішного та інклюзивного світу, застосовуючи орієнтований на людей підхід до розвитку, який надає можливості для молоді, виховує лідерів, зміцнює інституції та розширює доступ до якісної освіти та інформації.  

«Єднання заради дії» — це дворічна програма, яка має на меті допомогти внутрішньо переміщеним особам (ВПО) в Україні навчитися цінних навичок розв'язання конфліктів та адвокації задля зменшення їх вразливості  та підвищення згуртованості громад.

Фото: sud.ua

cs.detector.media
DMCA.com Protection Status