Голосуванням протягом двох днів з’їзд суддів України заповнив свою квоту у складі Вищої ради правосуддя (ВРП).
Згідно з повідомленням на сайті ВРП, її членами стали:
Результати виборів розкритикували у Центрі протидії корупції.
«З’їзд суддів розблокував роботу ВРП. І це єдиний позитив від роботи цього зборища. Цей позитив затьмарює те, кого відірвані від реальності судді обрали членами ВРП. Ключового судового органу країни, який призначає/карає/звільняє суддів. З-поміж восьми обраних членів ВРП до семи є чимало серйозних питань», — ідеться у телеграм-каналі Центру протидії корупції.
Ось перелік претензій громадської організації до новообраних суддів:
«Як ви гадаєте, чи каратимуть Бурлаков та Бокова суддів, які відвідували Росію або окупований Крим? Якщо самі це робили і не бачили в цьому нічого поганого. Чи каратиме суддів за ухвалення рішень не на робочому місці або приховування фактів порушення ПДР пані Бондаренко, якщо сама так вчиняла? Чи каратиме суддів пані Котелевець, яку ще у 2012 році її мали звільнити за те, що при розгляді справи про ДТП не врахувала результати судекспертизи, а потім зменшила компенсації потерпілому? Чи каратиме суддів за брехню в деклараціях пані Попікова, яка сама впродовж кількох років не вказувала жодної нерухомості? Чи матиме питання до майнових муток суддів пан Сасевич, який розповідав, що дружина придбала "Пассат" за $35 тисяч, перед тим отримавши подарунок/виграш на приблизно таку ж суму? Чи пан Усик, який приватизував службову квартиру в Києві площею 89 квадратів (перед тим, задля створення видимості потреби в такому житлі, переписав на своїх синів власні дві квартири), звертатиме на схожі дії інших суддів?»
Центр протидії корупції — це громадська організація, що працює над тим, щоб корупція в Україні стала винятком, розробляє законопроєкти та добивається їх ухвалення та повноцінної роботи, незворотності покарання для корупціонерів. Голова правління ЦПК — Віталій Шабунін, а до наглядової ради входить низка іноземних журналістів і юристів.
Також негативно відреагували на результати виборів у Фундації «DEJURE»:
«Судді майже виключно обрали найгірших серед 16 кандидатів, запропонованих Етичною радою. І продемонстрували свою неготовність до реальних агентів змін у судовій системі. А Вища рада правосуддя від завтра повноцінно відновлює свою роботу, оскільки в її складі 15 членів, необхідних для її повноважності. Оцінювати новий склад будемо за їхніми рішеннями, нова ВРП має шанс спростувати сумніви громадськості», — ідеться на сайті організації.
Фундація «DEJURE» — це аналітичний центр прямої дії, створений у 2016 році для сприяння розвитку правовладдя (верховенства права) та реформ у сфері правосуддя в Україні.
Разом із тим, подальша робота ВРП може змінити ставлення до цих виборів від представників громадських організацій.
«Зараз пріоритетом для ВРП має стати притягнення до відповідальності суддів, які підозрюються в колабораційній діяльності та співпраці з окупантами. Без згоди ВРП таких суддів неможливо затримати, утримувати під вартою чи навіть відсторонити від роботи. У правоохоронців накопичилося чимало таких справ, де потрібно рішення ВРП», — сказала в коментарі «Deutsche Welle» експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.
Вища рада правосуддя — це орган суддівського врядування, який, згідно з Конституцією, вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, ухвалює рішення про звільнення судді з посади, надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою, вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів тощо.
До складу ВРП входить 21 член, з яких десятьох обирає з'їзд суддів України з-поміж чинних суддів чи суддів у відставці, двох — призначає президент України, двох — обирає Верховна Рада України, ще по двоє обираються за квотою з'їзду адвокатів та всеукраїнської конференції прокурорів, ще двох — обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, а голова Верховного Суду України входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
З початку 2022 року ВРП не працювала, адже за два дні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну десятеро з 21 члена ВРП подали заяви про звільнення, побоюючись наслідків судової реформи і таким чином заблокували цю реформу.
Впровадження цієї реформи є однією з умов подальшої співпраці України з Міжнародним валютним фондом та її євроінтеграції.
Фото: Tingey Injury Law Firm on Unsplash
