19 липня громадська організація «КримSOS» презентувала другу частину дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», підготовлене спільно з екологами та аналітиками.
Для дослідження використовували супутникові знімки, дані блогерів, фото з соціальних мереж і окупаційних ЗМІ, розповів експерт з питань охорони природи, керівник ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк. «Інформація з інтернету зникає. Частина джерел, що ми знайшли на початку дослідження, зараз залишились тільки в нашому архіві. Ми не лише дали оцінку екологічним ризикам в окупованому Криму, а ще й врятували інформацію, що буде доступна для журналістів, аналітиків, правоохоронних органів», — пояснив він.
Олексій Василюк назвав шість головних екологічних проблем забруднення навколишнього середовища на окупованому півострові:
1. Викид сірчистого ангідриду з кислотного накопичувача кримського «Титану», що відбулась у серпні 2018 року. Через виробництво діоксиду титану залишається багато сірчаної кислоти. Її зливали на дно спеціального озера, а зверху був шар води. Після окупації озеро почало випаровуватись. Токсичний пил розніс вітер на 120 км навколо. Еколог вважає, що цю ситуацію не можна порівнювати з Чорнобилем, бо це не аварія. Але територія навколо озера постраждала більше, ніж від чорнобильської трагедії.
2. Стихійні сміттєзвалища та відсутність сортування й сміттєпереробних заводів. Тільки у Севастополі активісти нарахували 1500 звалищ побутових відходів. За словами Олексія Василюка, проблема зі сміттям була в Криму ще 20 років, а за роки окупації — загострилася. «Смітники роблять де завгодно, окупаційна влада з ними не дуже борется. Також їх створюють не в ярах, а на схилах гір. Так у Криму з'явився "П'яний ліс" — замість краєвиду гір там сміття, що давить на дерева та ті опускаються до землі», – розповів еколог.
3. Каналізацію зливають у море та руйнують глибоководні скиди. У селах та містах гірської місцевості Криму майже немає централізованої каналізації, розповів еколог. Усі відходи зливають у річки та море. Також раніше працювали 11 глибоководних скидів – велетенські труби відправляли відходи у найнижчий шар Чорного моря, де немає життя (чи нам про це не відомо). Проте через збільшення військових кораблів, проведення навчань зі зброєю, вже пошкодили три з 11 глибоководних скидів — з супутника видно, як розтікається по морю стрічка бруду недалеко від пляжів, пояснив Олексій Василюк.
4. Відкачка підземних вод на потреби промисловості та сільського господарства — прісну воду замінила солона, що була до запуску Північно-кримського каналу у 60-х роках. Також окупанти намагаються перекинути русла річок — це як мінімум загрожує існуванню 7 видам унікальних риб, що занесені до Червоної книги Укарїни.
5. Викачка природних ресурсів з півострова та моря. Зокрема, окупанти викачують газ та нафту, вивозять усе добуте з 269 кар'єрів, що спочатку розроблювали для побудови траси «Таврида» та Керченського мосту.
6. Розорення степів. За роки окупації 20 га степових ділянок Криму були розорані. Там почастішали пилові бурі та смерчі.
У другій частині презентації Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в АР Крим, зазначив, що представництво постійно відстежую ситуацію та передає дані до прокуратури для відкриття кримінальних проваджень. Зокрема, бачать багато випадків знищення природних зон, забруднення акваторії Чорного моря, надмірний відбір підземних вод.
«Кримська платформа стане майданчиком обговорення проблем екології в окупованому Криму. Також Президент вже затвердив стратегію деокупації Криму, — розповів Кориневич. – Зараз питання відновлення водопостачання на півострів переросло з економічного меседжу у законодавчий акт та стане можливим тільки після відновлення конституційного ладу в Криму».
Також Антон Кориневич зазначив, що окупант несе відповідальність за екологічну ситуацію на півострові. Це підтвердив й Сергій Турчин, начальник управління нагляду за додержанням законів органами поліції та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Прокуратура зараз веде 10 кримінальних справ та досліджує 20 фактів нанесення шкоди довкіллю окупованого Криму.
«Специфіка розслідування по фактам порушення законодавства в сфері охорони навколишнього середовища відрізняється від того, як проходить усе на територій материкової Україні. Ми не можемо виїхати на місце подій та перевірити дозволи у лісорубі, виміряти ширину стовбура зрубаного дерева чи взяти проби води. Докази та всю інформацію ми беремо від громадських організацій, з інтернету та від представництва президента в Криму», — зазначив Сергій Турчин.
Зазначається, що наразі прокуратура вивчає факти знищення Кримського природного заповідника, Лебединих островів, Мису Мартьян, природного заповідника на півостровах Меганом й гори Алчак, а також незаконну вирубку дерев при будівництві траси «Таврида», видобуток піску, газу та нафти на півострові та інші випадки.
«Ті, хто повернеться в Крим після окупації, просто не впізнають місце, у якому вони звикли жити та купатись. Скоро може не залишитись навіть чистого повітря», — вважає Олексій Василюк.
Нагадаємо, першу частину дослідження презентували 27 травня. У ній висвітлили проблеми охорони і вимирання рідкісних видів флори та фауни, вирубок дерев, забудови природних територій, вплив на природу Криму будівництва Керченського мосту і траси «Таврида», вплив мілітаризації на природні території, пожежі на природних територіях, неконтрольоване збільшення морського промислу, захист довкілля в окупованому Криму та його правове регулювання. За посиланням — перша та друга частини дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації».
Фото aksenov.rk / Facebook, скриншот із презентації
