Про це пише «Інститут масової інформації», який підписав заяву разом з іншими правозахисними громадськими організаціями: «Міждисциплінарним науково-освітнім центром протидії корупції», «Центром демократії та верховенства права», «Blueprint for Free Speech», «Платформою прав людини». Вони звертаються до Володимира Зеленського з проханням накласти право вето та повернути на повторний розгляд до Верховної Ради Закон «Про розвідку» №2412-д, ухвалений 17 вересня 2020 року.

Заявники повідомили, що Закон «Про розвідку» підготовлено та ухвалено з порушенням принципу прозорості: без громадського обговорення та без висновків комітетів, які мали бути профільними.

«Запропонований закон безпосередньо стосується питань свободи інформації, права приватності та інших прав і свобод, зачіпає міжнародні зобов’язання України перед ЄС, а отже, у цій частині законопроєкт повинен був пройти обговорення та отримати висновки Комітету гуманітарної та інформаційної політики, Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом. Крім того, враховуючи корупційні ризики, які закладено в законопроєкті, висновок щодо тексту законопроєкту повинен був дати також Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики. Проте жоден комітет не надав відповідного висновку до тексту в першому читанні», — йдеться в заяві.

На думку авторів заяви, положення закону не відповідають статтям 8, 32, 34 і 40 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини: закон не охоплює точних строків розкриття інформації, що суперечить принципу верховенства права та містить правову невизначеність. 

«Закладені в законі норми […] прямо обмежили право особи на подання звернення та запиту, що прямо не відповідає ст. 40 Конституції України, згідно з якою всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк», – ідеться в заяві. 

Також автори звернення звертають увагу на те, що закон нівелює механізм перевірки належного обмеження доступу і не встановлює строк його обмеження: «Закон виводить із-під дії механізмів доступу до інформації всю розвідувальну інформацію, що створює небезпечний прецедент (дуже значна частина актуальної наразі розвідувальної інформації і так має статус обмеженого доступу, але це якраз і врегульовано законодавством про доступ до інформації)».

Водночас, згідно з законом, розвідувальний орган надає інформацію щодо обмеження прав, свобод і законних інтересів особи виключно після завершення розвідувальних заходів, з якими було пов’язане таке обмеження, та за умови, що надання цієї інформації не створюватиме загроз національній безпеці України. Натомість заявники вважають, що втручання в приватне життя особи навіть в інтересах національної безпеки вважатиметься легітимним тільки в разі, якщо воно ґрунтується на законі, сформульованому з особливою точністю. Це підтверджує міжнародна судова практика.

Нагадаємо, Коаліція «За вільний Інтернет» закликала нардепів доопрацювати законопроєкти про цифрові права. Крім того, правозахисники заявили, що 12 зареєстрованих у Раді законопроєктів обмежують роботу громадських організацій. Консорціум громадських організацій закликав об'єднуватися для захисту громадянського суспільства.