Громадський рух «Чесно» оголошує про відкриту журналістську акцію «Політичний карантин», мета якої нагадати виборцям про так звані «диктаторські закони» від 16 січня. Активісти наполягають, що забувати і пробачати штовхання країни у прірву тоталітаризму не можна. Відомі журналісти діляться своїми думками і враженнями від «ручного» голосування 16 січня 2014 року і про те, що саме ці закони забороняли. Про це повідомляє регіональний прес-центр руху «Чесно».

П'ять відомих журналістів підтримали акцію Громадського руху «Чесно» і написали статті-спогади про «диктаторські закони»: Настя Станко, журналіст Hromadske.tv, Зураб Аласанія, генеральний директор Національної телекомпанії України, Наталка Гуменюк, журналіст-міжнародник, співзасновник Hromadske.tv, Дмитро Гнап, засновник агенції журналістських розслідувань «Слідство.інфо», Наталія Лигачова, засновник, шеф-редактор «Детектор медіа».

Акція відкрита і активісти руху «Чесно» закликають інших журналістів і редакторів регіональних газет і сайтів підтримати ініціативу і опублікувати на своїх шпальтах статті-спогади журналістів. Читачі місцевих ЗМІ мають пригадати «диктаторські закони» 16 січня і тричі подумати, чи переобирати 26 жовтня у депутати Верховної Ради тих, хто піднімав руки «за».

«Ті, хто тягнули руки за диктатуру для мене більше не існують. Я не хочу бачити їх в наступному парламенті. Я їм більше не довіряю. Крапка», - стверджує Зураб Аласанія.

«Вони готові пожертвувати свободою цілої нації заради своїх ненажерних інтересів. Таких людей в парламенті не має бути, довіряти їм більше не можна, вони не мають представляти людей і працювати в органах влади будь-якого рівня», - переконана Настя Станко.

«Я шокована, що стільки народних депутатів, які голосували за "драконівські закони" 16 січня, знову балотуються! Мені здається, що ці люди взагалі не здатні зробити висновків. Їх життя не вчить. Вони в мене викликають відразу, бо завжди будуть голосувати по вказівці, під впливом кон'юнктури», - каже Наталія Лигачова.

Дата 16 січня 2014 року стала для країни своєрідним каталізатором протесного руху. Після побиття студентів на Майдані Незалежності прийняття так званих «диктаторських законів» -  це друга відправна точка, після якої протести почали ширитися всією Україною. Народні депутати, порушивши процедуру й регламент Верховної Ради, погодилися голосувати підняттям рук. Вони хотіли заборонити рух в автоколонах більше п'яти машин, карати організаторів акцій протесу арештом, обмежити вільний доступ до інформації, закривши ЗМІ без державної реєстрації, ув'язнювати за неповагу до суду й СБУ, ввести поняття «екстремістська діяльність» та «іноземний агент», пропонували ввести продаж sim-карток за паспортом й інше. Міжнародна спільнота визнала ці закони найгіршими нормативними актами щодо прав людини в країнах Європи за останнє десятиліття.

Рух «Чесно» підрахував, що 132 депутати, які голосували за «диктаторські закони», зареєструвалися кандидатами у наступний парламент. Найбільше таких мають «Опозиційний блок» і КПУ - по  15 осіб.  Від «Сильної України» Сергія Тігіпка до Верховної Ради наступного скликання мріють потрапити одинадцятеро кандидатів антидемократичний пакет законопроектів. Поіменні дані і географічну карту з мажоритарниками й самовисуванцями можна переглянути на нашому сайті: http://chesno.org/news/2001/.

Активісти «Чесно» й відомі журналісти, які долучилися до «Політичного карантину» переконані, що всі ті депутати не повинні уникнути  політичної відповідальності за свій вчинок.

«Детектор медіа»