Олеся Горяйнова, співзасновниця Українського центру безпеки і співпраці

Росія відчутно посилила спроби зірвати мобілізацію в Україні. Вона активізувала зусилля щодо нападів на військових, насичує наш інформаційний простір фейками про ТЦК та антимобілізаційними наративами. Меседжі, спрямовані на розкол між цивільними та військовими, якими рясніють дописи в соцмережах, – теж справа рук Москви. Основна мета ворога – розсварити нас, щоб наше суспільство втратило стійкість, а військо знизило обороноздатність.

Від нас самих залежить, чи обламає Росія зуби в інформаційній війні проти України. Щодня ворог витрачає величезні бюджети на те, щоб переконати нас, що ми вже програли. Найкращою відповіддю буде ефективний та медійний рекрутинг до Сил оборони. Він допоможе українцям самостійно та добровільно обрати у війську найкращу посаду, щоб максимально підсилити обороноздатність держави. 

У грудні минулого року Український центр безпеки і співпраці замовив соціологічне дослідження. Воно показало, що лише 48% українців віком 18-50 років чули про військовий рекрутинг. Ще менше опитаних знають його переваги і можливості. Також нам відомо, чому українці бояться йти до війська. Серед основних причин: страх потрапити до поганого командира, тривога через неналежне матеріальне забезпечення і відсутність навчання. 

Ці страхи роздмухані роспропагандою, бо забезпечення у війську насправді є, а багато хороших командирів – не дуже медійні. Що ж до навчання, його продовжили до 45 днів а деякі бригади отримали дозвіл і здійснюють базову військову підготовку своїх рекрутів самостійно на власних потужностях.

Що ми маємо? Найкращі підрозділи шукають вмотивованих людей собі на підсилення, готові надати їм гідне забезпечення та навчання. Кандидати, які хочуть допомогти державі, можуть “на березі” обговорити з обраними бригадами всі деталі, перш ніж підписувати контракт. Проте не всі українці знають про цю можливість. 

Ми маємо це виправити вже найближчим  часом та достукатись до більш ніж 40 мільйонів українців, які проживають як в Україні, так і за кордоном. Ми маємо залучити якнайбільше лідерів суспільної думки, створити відповідне інформаційне середовище та зробити рекрутинг справді національною темою. 

Насправді далеко не час для страху і відчаю. Сили оборони лишаються головним гарантом нашої державності, як це було і в перші дні широкомасштабної війни. Тоді в українську стійкість не вірили навіть закордонні партнери, а ми вистояли, розраховуючи лише на себе. Хіба щось глобально змінилося зараз?

Міністерство оборони створило 48 Центрів рекрутингу, до яких звернулося понад 41 тисяча українців, 8 553 із них вже розглядаються як кандидати до Сил оборони. 20% охочих – жінки. 

Жінок у наших Силах оборони більше, ніж у арміях більшості країн НАТО. Вони дедалі частіше обирають військові професії, які раніше не вважались “жіночими”: керують артилерійськими установками, танками та дронами, стають бойовими медиками та фахівчинями з кібербезпеки. Це посилює боєздатність української армії. Наше дослідження показало, що жінки хочуть бути частиною спротиву. Тож ми маємо дати їм місце для реалізації їхнього потенціалу. 

Чимало бригад самостійно рекрутують нових бійців. Вони готові відповісти на всі запитання кандидатів та розповісти про умови служби і можливості. Наприклад, так робить легендарна 93-тя бригада “Холодний Яр”: там якраз шукають військових у батальйон безпілотних систем "Чорний ворон". 

Завдання кожного, хто працює в медіаполі, допомогти бригадам налагодити діалог зі своїми майбутніми бійцями. 

Останніми днями я спостерігаю, як наше суспільство реагує на міжнародні політичні події та заяви. Направду, пройшов час, коли нас можна було залякати тиском ззовні чи погрозами. Українці гуртуються та показують єдність.  Це ключове, адже стійкість фронту і суспільства - це стійкість нашої позиції на міжнародній арені. 

І ми це можемо, бо вже не раз так робили. Національний спротив - у Сотнях Самооборони та перших добробатах у 2014, у сотнях тисяч, хто взяв до рук зброю вперше 3 роки тому, щоб боронити свій дім, і сьогодні – також у кожному, хто свідомо робить вибір стати до лав оборонців. Національний спротив у нашій українській крові. І сьогодні ми разом, ми єдині і кажемо нашим людям: потрібно продовжувати боротьбу.