Автори:

Ольга Чорна

Експерти Центру політико-правових реформ представили проєкт стратегії деолігархізації, мета якої — зменшити негативний вплив олігархів на процеси державотворення в Україні. «Ми не говоримо про те, що олігархів в Україні не має бути. Вони існують в різних країнах. Але нам необхідно обмежити негативний вплив олігархів на державні процеси в Україні. Оскільки без цього ми не зможемо стати повноцінною частиною Європейського Союзу», — наголосила під час презентації проєкту членкиня правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко. 

За її словами, сьогодні українським олігархам вдається не лише відновлювати ресурси, а й нарощувати їх. Водночас монополізація ринків олігархами зазначена як одна з топ-трьох перешкод для інвестицій в економіку України відповідно до Плану для Ukraine Facility 2024-2027. Тож загроза надмірного впливу олігархів на суспільне, економічне і політичне життя в Україні під час війни та в післявоєнний період зберігається.

Юлія Кириченко

Презентуючи проєкт стратегії деолігархізації, член правління ЦППР Микола Хавронюк нагадав про ухвалений у вересні 2021 року Верховною Радою України Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». На переконання експерта, цей закон сам по собі, не формує цілісну систему подолання олігархічного впливу на економічне, політичне і суспільне життя в Україні, а тому не може застосовуватися як єдиний і достатній інструмент деолігархізації.

«У своєму висновку від 9-10 червня 2023 року Венеційська комісія назвала цей закон “декларативним актом” і вказала на те, що антиолігархічні заходи не можуть і не повинні обмежуватися лише формальними процедурами визнання тієї чи іншої особи олігархом, а мають носити комплексний і системний характер. Відтак, необхідно розробити і прийняти комплексні зміни до законів у політичній, фінансово-економічній, антимонопольній, антикорупційній, інформаційній, судовій та інших сферах, які були б спрямовані на зниження економічної та політичної ваги олігархів у суспільному житті країни», — сказав Хавронюк. 

Микола Хавронюк

Також, за його словами, для цього необхідна ефективна політика у питанні конкуренції, забезпечення плюралізму в медіа, удосконалення правил фінансування політичних партій і виборчих кампаній. Водночас, на думку Хавронюка, слід передбачити підвищену відповідальність олігархів та осіб, які діють в їхніх інтересах, за низку злочинів. 

Розробники проєкту стратегії деолігархізації пропонують розглянути системний і комплексний підхід до вирішення цієї проблеми з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії. Також вони передбачили збільшення кількості антиолігархічних заходів, які містяться у плані, затвердженому Кабінетом Міністрів, з двадцяти двох до майже ста. 

У довготривалій перспективі такі заходи підвищуватимуть рівень прозорості й відповідальності публічних службовців, а відтак сприятимуть зменшенню олігархічного впливу, наголосили автори проєкту стратегії деолігархізації.

Проєкт стратегії деолігархізації, а також дослідження проблеми притягнення до дисциплінарної відповідальності за корупцію, були підготовлені у рамках проєкту «Підтримка та розвиток демократичних процесів в Україні під час та після війни», який Центр політико-правових реформ реалізує за підтримки Національного Демократичного Інституту.

Як повідомлялось раніше, 5 листопада 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про олігархів. 

29 червня 2022 року Зеленський ввів у дію рішення РНБО про створення реєстру олігархів. РНБО вже підготувала технологічний майданчик для роботи реєстру олігархів на базі системи СОТА.

Згідно із законом, олігархами вважатимуться громадяни, які одночасно відповідатимуть таким ознакам:

• беруть участь у політичному житті;

• мають значний вплив на ЗМІ;

• громадянин є кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта господарювання, який має монопольне становище на ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;

• мають активи на понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб.

Особам, яких визнали олігархами, забороняється здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів і демонстрацій з політичними гаслами, бути покупцем (бенефіціаром покупця) при приватизації великих об'єктів.

Виключити особу з реєстру олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо вона буде відповідати менше, ніж трьом критеріям, які визначені цим законом.

 Читайте також: 

• Влада хоче забрати в олігархів вплив на ЗМІ. Це правда? Це можливо? 

• Закон «про олігархів» розмитий і не несе особливої загрози ані ЗМІ, ані самим олігархам – ІМІ

Фото: ЦППР