Автори:

Ольга Чорна

Вибори під час війни в Україні проводити неможливо, але вже зараз варто визначитися, як організувати їх після перемоги. На цьому наголосила співголова Ради Коаліції «Реанімаційний пакет реформ» Юлія Кириченко, виступаючи під час презентації дослідження «Зберегти та розвинути демократію в Україні: парламент та інші демократичні інституції під час війни».

Неможливість проведення виборів в Україні під час воєнного стану обумовлена Конституцією України, нагадала експертка. «Та навіть з суто практичного погляду під час цієї війни вибори провести не вийде. Між тим, наступні парламентські вибори в Україні мали б відбутися 29 жовтня 2023 року. І вони будуть першими, які доведеться відкласти, якщо війна продовжиться», — зауважила Кириченко. 

За її словами, експерти вже зараз працюють над питанням, як провести демократичні повоєнні вибори. Оскільки вкрай важливо, аби наступне скликання Верховної Ради України було легітимним. «Щоб не постало, приміром, питання про те, що мільйони виборців за кордоном не змогли проголосувати через неспроможність держави організувати для них процес голосування. Тому зараз ми маємо напрацювати рекомендації і навіть законопроєкт, який би регламентував — яким чином мають відбутися перші повоєнні парламентські, а потім — президентські та місцеві вибори», — сказала експертка.

На її думку, проведення виборів на староокупованих територіях — «це питання не року і навіть не двох років». Адже в цих регіонах існує велика проблема, приміром, із свободою слова, із функціонуванням політичних партій України тощо. «Тому ми вважаємо, що для проведення повноцінних демократичних виборів у Криму і на староокупованих територіях Донбасу нам знадобиться не менше п’яти років. Але ми повинні завчасно підготувати відповіді на питання, де і чому вибори не проводяться, виробивши чіткі критерії. Щоб не було звинувачень у тому, що це якісь політичні рішення. Як експерти ми розуміємо, що це будуть транзитні вибори. Вибори, які проводяться не за виборчим кодексом, а за якимось окремим виборчим законодавством», — пояснила Юлія Кириченко.

Крім того, експертка звернула увагу на те, що після закриття з початком широкомасштабної війни Реєстру виборців він весь цей час не оновлюється. Дані надходять, але до Реєстру не вносяться. І для того, щоб просто внести ці дані та актуалізувати інформацію, знадобиться декілька місяців. Це теж потрібно враховувати. 

«Всі чітко розуміють, що РФ напала на Україну тому, що український народ вибрав свободу і демократію. Проте чим довше йде війна, тим більше ми маємо думати про захист своєї демократії після того, як ми остаточно переможемо на полі бою. Дуже часто після завершення війни в країнах виникають авторитарні тенденції, і вже зараз треба думати, як їх не допустити у нас. Тому одним з наших пріоритетів у повоєнний період має буде саме збереження демократії. Героїчний український народ заслуговує на гарантування своїх конституційних прав після перемоги, а без ключових демократичних інституцій це неможливо», — резюмувала співголова Ради Коаліції «Реанімаційний пакет реформ».  

Презентацію аналітичної записки «Зберегти та розвинути демократію в Україні: парламент та інші демократичні інституції під час війни» організував Центр політико-правових реформ (у межах Програми USAID «Рада: наступне покоління») спільно з Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» та DRI Україна. 

Як раніше повідомляв «Детектор медіа», переважна більшість українців — 73% — виступають за оновлення центральної влади після завершення війни. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).  

Більшість респондентів — 69% — висловилися за оновлення складу Верховної Ради України, 47% опитаних хотіли б змінити уряд, 23% заявили про бажання змінити після перемоги президента.