Українська академія лідерства (УАЛ) — це програма особистісного та суспільного розвитку, головним елементом якої є 10-місячний формаційний курс для випускників середніх шкіл. Програма будується на поєднанні елементів фізичного, емоційного та інтелектуального розвитку на основі цінностей.

Місія Академії — вплинути на глибинні соціальні процеси в українському суспільстві шляхом формування генерації молодих людей, які готові брати відповідальність за власну країну та мають необхідні для цього здібності.

Команда УАЛ переконана, що лідерство — це особиста відповідальність, що проявляється у служінні іншим, щира та активна позиція, пізнання себе і гармонія зі світом, що дозволяють розвинути особистий потенціал та сприяти ціннісній організації нашого суспільства.

Керівник і засновник Української академії лідерства Роман Тичківський в одному з інтерв’ю зазначає, що головним пріоритетом Академії є багатогранний розвиток особистості кожного студента: «Ми інвестуємо дуже багато в індивідуальну роботу, хочемо почути молоду людину: які прагнення, чого хоче, і не просто чого хоче — чи має здатність і бажання розвивати здібності до того, щоб досягати цих цілей».

Крім того, Роман окреслює три основних принципи студента УАЛ: «У першу чергу — віра в себе. Якщо ти бачиш хаос навколо і хочеш його приборкати або створити щось добре, значить ти маєш повірити в себе. Друге — ти маєш повірити в тих, хто поруч, тому що в одиночку ти ніколи не справишся. І третє — вірити в нездоланну силу добра, оскільки ми віримо, що кожен з наших студентів та випускників – це конкретна добра зміна в суспільстві».

Перший осередок Української академії лідерства з’явився у 2015 році в Києві, а вже наступного року Академія почала розширення в інші області. На сьогодні УАЛ має сім осередків, розташованих у Харкові, Полтаві, Львові, Миколаєві, Чернівцях, Маріуполі та Києві.

Навчальна програма для молодих лідерів передбачає здобуття навичок самопізнання, аналізу суспільних викликів, командної роботи, ефективної комунікації. Крім того, студенти протягом року підкорюють найвищі карпатські вершини, відвідують країни ЄС та Ізраїль, зустрічаються з фаховими експертами, відомими українцями, світовими лідерами.

Команда Академії мріє, що 20 % її випускників будуть успішними у підприємництві, 15 % в освіті, 15 % — займатимуться національною безпекою та обороною. У пріоритеті також сфера державного управління, дипломатія, громадська діяльність, охорона здоров’я та правосуддя.

Говорячи про здобутки, які вже має Української академії лідерства, Роман зазначає: «Україна — це ми! Визначення, яке допомагає нам відчувати відповідальність за те, що відбувається тут. Ми маємо бути тут для того, щоб максимально викладатися, аби ця Україна, про яку ми всі з вами мріємо, щоб її було кому творити. Нас захищають, а ми маємо захищати майбутнє через якісну освіту, через глибинний інформаційний процес, який ми тут впроваджуємо».

Навчання для студентів є майже безкоштовним — кожен, хто успішно пройде відбір, здобуває ґрант, який покриє проживання, харчування, експедиції, страхування здоров’я тощо. Натомість студент оплачує виключно благодійний внесок, який є виявом мотивації і бажання вчитися в Академії.

«Детектор медіа» продовжує спецпроєкт «Громадянське суспільство» і цього разу ми спілкуємося з співзасновником та членом Наглядової ради Української академії лідерства отцем Андрієм Зелінським та керівницею департаменту особистісного розвитку Української академії лідерства Євгенією Матейчук.

«Українська академія лідерства — це механізм якісної трансформації українського суспільства»

Як виникла ідея створити Українську академію лідерства? І які трансформації відбулися за п’ять років свого існування?

Андрій Зелінський: Українська академія лідерства — це значно більше, аніж просто десятимісячна програма особистісного та суспільного розвитку. УАЛ — це механізм якісної трансформації українського суспільства. Події, які відбувалися в Україні після Революції гідності, вимагали ефективного методу реагування на нові виклики, що з’явилися перед країною і перед українським суспільством. А саме: як можна здобутки Майдану зафіксувати та зберегти. Одне з таких запитань, зрештою, знайшло своїх зацікавлених особистостей. Отже, представники національних еліт почали шукати механізми, як можна було б забезпечити демократичний розвиток українського суспільства, як свобода і гідність можуть стати спадком, що буде формувати та збагачувати наступні покоління, а не залишитись лише декоративною спадщиною в сучасній історії України. Йшлося про те, як можна виховувати і формувати особистостей в нових умовах для того, аби змінити якість українського суспільства. Це вважай основна місія Академії — якісна трансформація українського суспільства. Інколи ми її вербалізуємо як «творимо себе та Україну нової якості».

Ми дуже чітко пов’язуємо два поняття — особистісний розвиток, особистісна трансформація, яка згодом має екстраполюватися на міжособистісні стосунки й на суспільні відносини, трансформуючи зрештою ціле суспільство на основі цінностей свободи та гідності. І, звісно, людині властиво діяти на основі певних цінностей. Людина діє в напрямку того, що вважає для себе важливим, цінним, ціннісним. І відтак цілий алгоритм зміни якості людського суспільства передбачає формування особистостей на основі певної системи цінностей. Так, у 2015 році з’явилася група людей — представників національних еліт, які почали шукати в інших країнах прикладів забезпечення резервуару порядних і професійних кадрів для ефективного функціонування держави. Звичайно, ми можемо говорити про багато різних способів убезпечення певної сталості в розвитку демократичної держави шляхом формування молоді. Але те, на що ми звернули особливу увагу, — це була модель, яка широко використовується в Ізраїлі, так звана «Школа життя». Це річні програми для молоді особливої вікової категорії. Для нас такий підхід виглядав найефективнішим у процесі подолання негативних наслідків нашого непростого минулого. У той момент ми точно розуміли, що нам необхідно започаткувати системний підхід до формування нового покоління відповідальних українців. Зміна якості українського суспільства — це лише частина нашої місії. Насправді ж, ми готуємо тих, хто готовий взяти на себе відповідальність за свою країну та дуже чітко усвідомлює просту мудрість: «Моє життя в моїх руках. Моя країна теж». Це те, чого ми намагаємося навчити наших студентів. Це не просто якісь абстрактні міркування, це не лише завчені мантри чи згодом необхідний академічний матеріал — це формування особистості на основі певної системи цінностей та формування міцних дружніх, а згодом і професійних, зв’язків на основі тих самих цінностей. Тому УАЛ має дуже потужну власну філософію, яка не вичерпується в рамках навчально-виховної програми, але й стає особистою філософією наших студентів і, зрештою, випускників.

Євгенія Матейчук: Академія — це дуже унікальний продукт в українському просторі. Мені подобається, що ми маємо один дуже важливий елемент — тестування. Тобто навчальна програма містить унікальні елементи, ефективність і дієвість яких, можна перевірити лише на практиці. Постійне удосконалення методичних матеріалів на основі філософії Академії — це те, що для нас є важливим. Друге — це робота менторів. Такої професії як ментор немає. Ми фактично створюємо цей ринок та спеціалістів на ньому. Разом зі студентами ми практикуємо колективне менторство. І третє — це запит на тих, хто буде вчитися в Академії лідерства. Нині ми маємо конкурс на одне місце 12–16 абітурієнтів.

«Виживуть тільки творчі»

— Чи вплинула всесвітня пандемія коронавірусу COVID-19 на методи і форми навчання молодих лідерів? Як плануєте у вересні почати новий навчальний рік з урахуванням епідеміологічної ситуації в країні? А також як діятимете у випадку, якщо деякі ваші осередки опиняться в червоній зоні карантину?

Євгенія Матейчук: Початок карантину застав нас, коли ми проводили Школу наставників. Так збіглося, що якраз виступав отець Андрій Зелінський. У промові він сказав, що виживуть тільки творчі. Відверто вам скажу, що так і сталося.

Ми мали величезний виклик із комунікаціями в команді, тому що в нас було 60 працівників у різних містах. До того ж ще 250 студентів. На початку карантину потрібно було включатися, пояснювати, розмовляти онлайн. Інша справа, коли команди в осередку збираються й комунікують віч-на-віч. Також ми хвилювалися за національні події й завершення навчального модуля. Було багато різних нюансів. Впоратися із ситуацією та адаптуватися до нових умов допомогли творчість і креативність. Варто сказати, що наша команда в цьому плані спрацювала дуже добре.

Крім того, карантин став для нас одним із викликів, бо саме в цей час студенти опинилися в ситуації, де навчатися необхідно вдома поруч із батьками. Одна справа, коли програма відбувається в середовищі, де все зрозуміло, коли студенти в полі нашого зору, й інша — спілкуватися дистанційно. Хтось живе в гуртожитку, хтось у невеличкій кімнаті, де ще крім нього перебуває кілька осіб. Це також виклик і для студентів. Протягом усього карантину ми практикуємо онлайн-волонтерство. Також у цей час у нас відбулась онлайн-експедиція в Європейський Союз, де студенти мали змогу виходити на онлайн-зв'язок або з євродепутатами, або із представниками Єврокомісії. Була величезна гамма міжнародних включень із різними європейськими країнами. Крім того, студенти у своїх містах робили регіональні експедиції Україною. Наприклад, онлайн-екскурсія Миколаєвом чи Львовом.

Андрій Зелінський: Для того, щоби зрозуміти, скільки витоків з’явилося в УАЛ під час карантину, пропоную уявити, як відбувається інформаційна програма Української академії лідерства. Є три основні навчальні стовпи — «Великі книги», «Великі вчителі» і «Великий досвід». У кінцевому результаті — це три основні функції, які наші випускники мають опанувати у своєму житті, — цілісна особистість, митець комунікацій та агент змін. Я навмисне перелічив ці складові нашої філософії, бо саме вони передбачають, що джерелом формування особистості є досвід. Досвід взаємодії, досвід спільної колективної праці, досвід спільних мандрів. Не можна любити те, чого не знаєш. Саме тому наші студенти багато подорожують, щоби краще познайомитися зі справжньою, не уявною Україною.

Ми працюємо над єдністю та консолідацією українського суспільства, формуючи осередки Академії по всьому периметру держави. Крім того, в кожному осередку є студенти з різних регіонів України. Студенти з Харкова навчаються у Львові чи Миколаєві, а студенти з Чернівців — у Маріуполі чи Києві. Ми навчаємо наших студентів мислити категоріями країни, а не її регіонів. Навіть під час навчального процесу наші студенти цілим осередком переїжджають на якийсь час у будівлю іншого осередку, щоби краще ознайомитися з іншим регіоном. Мало лише читати книжки, треба відчувати, бачити, як змінюється світ, як змінюєшся ти, як ти можеш впливати на цей світ. Ось це і є лідерство. Тобто коли ми беремо на себе відповідальність за якісну зміну, коли ми спільно готові потім цю якісну зміну реалізовувати. Теорії тут замало — потрібна практика.

Наша програма розрахована на всі ці практичні елементи. Тут варто зазначити, що неможлива трансформація особистості без спілкування, зокрема, з експертами. Один із головних наших генів студента Української академії лідерства — рефлексія. Вона має кілька типів спілкування: з тими, з ким живеш; спілкування з ментором; спілкування з лідерами думок та експертами. Постійне спілкування та взаємодія з іншими людьми є джерелом якісних змін особистості. Так формується спільна уява, спільна місія, мобілізується спільний ресурс і так відбувається трансформація суспільства.

Наразі це серйозний виклик, тому що в умовах карантину мандрівки малоймовірні. У першому семестрі в нас відбувався тижневий візит до Ізраїлю. Усі наші студенти їздили для того, щоби перейняти досвід процесу державотворення в Ізраїлі. А в другому семестрі ми зазвичай відвідували європейські інституції у Брюсселі, а потім вивчали досвід державотворення в різних європейських країнах. Друга поїздка у ЄС не відбулась у зв’язку з карантином. Результат нашої програми — це не просто випустити цілісно сформованих якісних індивідів, це сформувати певну мережу, певну спільноту людей, які й надалі будуть цікавитися одне одним, переживати одне за одного, розділяти спільні цінності.

«Наша система цінностей лежить в основі кожної взаємодії та всіх процесів: Будь вільний! Будь справжній! Будь другом! Будь мудрим! Будь творчим! Будь! Бо ми — Україна!»

— Які цінності прищеплює молоді під час навчання Українська академія лідерства?

Андрій Зелінський: Ми творимо Україну нової якості. У нас дуже системний підхід до того, що ми робимо. Це те, що забезпечило нам можливість впродовж п’яти років залишатися на плаву й дуже впевнено триматися обраного курсу. Отже, йдеться про системний підхід. Будь-яка соціальна система для того, щоби зберегти свою автентичність щоб забезпечити певну екзистенційну резистентність, потребує трьох складових: ресурс (людський, фінансовий, інтелектуальний тощо), норми, які забезпечують взаємодію (правила, традиції, цінності, закони), та ідею. Ресурс, норми та ідея — це складові кожної соціальної системи. Для того, щоб ми могли ефективно реалізувати нашу місію, потрібні ті ж складові цілого процесу.

Людське суспільство — це взаємодія людей на основі певних ціннісних орієнтирів. У нас є система цінностей, які лежать в основі взаємодії всіх процесів: Будь вільний! Будь справжній! Будь другом! Будь мудрим! Будь творчим! Будь! Бо ми — Україна! Це наші основні цінності. Коли людина живе на основі цих цінностей і ними керується, з’являється нова особистість в українському суспільстві, здатна бути активною, відповідальною, реагувати адекватно, вміти знайти себе, розкрити власний потенціал і ділитися ним з іншими.

— Як виховати лідера і в той же час багатогранну особистість?

Андрій Зелінський: Навчальний процес в УАЛ розподілений на чотири модулі, впродовж кожного формується один із вимірів ідентичності студента Української академії лідерства. Перший — це лідер, який служить спільному добру. Другий вимір — це воїн, особистість, що віддана перемозі над собою, над життєвими обставинами, над різноманітними перешкодами на шляху до своєї мети. Ми живемо у світі, де потрібен особистий ресурс для того, щоб бути ефективним і реалізовувати свої мрії. Третій вимір ідентичності, який ми формуємо, — це дослідник, людина, яка вміє дивуватися, відкривати нові світи, завмирати від задоволення, яке спостерігає у світі навколо себе. Тут ми багато уваги приділяємо формуванню наукової зацікавленості наших студентів. Новітні технології та авангард наукових досягнень — у модулі дослідника. І четвертий — це мандрівник. Життя сучасної людини — постійна динаміка і рух. Нам треба забезпечити наших студентів тими механізмами, які дозволять їм не зупинятися й рухатися далі. Ми кажемо, що студент УАЛ — переконаний життєлюб, що служить спільному добру; воїн за духом, що відстоює власні цінності; дослідник, що відкриває нові світи; і мандрівник, який невпинно прямує до нових глибин і вершин, до кращої якості себе та світу навколо себе.

Коли проявляється лідер? Коли проявляється характер? Характер лідера проявляються тоді, коли ми ухвалюємо певні рішення. І тут у нас є десять компетенцій, які ми називаємо «геномом». Ми вже згадали про рефлексію, про сталий розвиток особистості, про капіталізацію особистого ресурсу, про пошук прийняття консенсусних рішень. «Геном» — це не лише механізми формування лідерської компетенції, це відповідь на хронічні хвороби українського суспільства.

Архітектура нашої філософії в УАЛ виглядає так: цінності, чотири виміри ідентичності студента, десять лідерських компетенцій («Геном»), три основні функції — цілісна особистість, митець комунікацій та агент змін й гасла: «Творимо себе — творимо Україну», а також «Кожне завтра розпочинається вже сьогодні».

«Якщо в цій країні не сформувати професійних і порядних еліт, цій державі уже ніхто не допоможе»

— Як готуєтеся до нового навчального року? Чи враховуватимете механізми дистанційного навчання?

Андрій Зелінський: Будемо діяти відповідно до розпоряджень уряду України, враховуючи санітарно-епідеміологічну ситуацію в країні. Але точно будемо намагатись ефективно реалізувати нашу програму настільки, наскільки це дозволятимуть обставини. Сьогодні говорити про те, що нас очікує завтра, майже нереально. Включно з тим, що Міністерство освіти постійно пропонує нові формати навчання, які намагається реалізувати на місцях. Ми будемо адекватно реагувати, щоб забезпечити ефективне виконання нашої програми. Це потребуватиме і креативності, і багато зусиль, але ми не збираємось відмовлятися на 100 % від нашої програми. Я завжди наводжу слова Володимира Горбуліна з його книги «Мій шлях у задзеркалля»: «Якщо в цій країні не сформувати професійних і порядних еліт, цій державі уже ніхто не допоможе». Отже, це наша місія, ми формуємо професійних і порядних людей, які з відповідальністю ставитимуться до свого фаху та своїх громадянських і людських обов’язків.

— Давайте зазирнемо у майбутнє років на 5–10. Яких результатів плануєте досягти за цей час? Що для вас буде свідченням успіху Української академії лідерства?

Андрій Зелінський: Перш за все, досягнення місії — якісна трансформація суспільства, формування нового покоління молоді, вихованої на основі цінностей і готової впливати на суспільні процеси, брати на себе відповідальність за власне життя і за життя своєї країни. Тому, в першу чергу, наша мета — формування великої спільноти Української академії лідерства. Для нас важливо, аби наші студенти зберігали дружні, близькі відносини, були загартовані спільними випробуваннями й досягненнями. Ніщо так не об’єднує команди, як спільно пережиті поразки і спільно пережитий тріумф перемог. Ми пропонуємо, ми не можемо вирішувати за наших студентів, де їм навчатися згодом, чим їм займатися в цьому житті. Проте нами так розроблений навчальний план, щоб звернути увагу наших студентів на п'ять важливих напрямів професійного розвитку. Перший — це приватне підприємництво. Лише власний ресурс здатний забезпечити свободу своїх ідей. Другий — це навчання та освіта. Нові покоління не народжуються й не приходять, їх слід виховати, а для цього нам потрібне покоління людей, які будуть виховувати по-новому наступні покоління. Третій — це одне з найболючіших питань в Україні — демографічна криза. І, відповідно, здоровий спосіб життя, охорона здоров'я і пропаганда здорового способу життя. Четвертий — це національна безпека і оборона. Наша країна потребує порядних і професійних людей у цій сфері. П’ятий — це наука та сучасні технології.

«Одним із найважливіших критеріїв відбору на програму є те, наскільки людина готова до змін: змінювати себе і світ навколо. Найголовніше, що ми намагаємось визначити у процесі відбору, це готовність до трансформації»

— Хто може стати учасником навчальної програми Української академії лідерства й наскільки у вас жорсткий відбір?

Євгенія Матейчук: Відбір у нас зараз відбувається по-іншому, ніж у попередні чотири роки. Ми перейшли в дистанційний формат. Для початку абітурієнт заповнює анкету. Потім ми відсікаємо тих, хто не підходить за віком. Далі опрацьовуємо анкети, які залишилися. Обов'язково студент має написати есе й показати свої фізичні можливості. Програма Академії передбачає розвиток у трьох напрямках: фізичному, емоційному та інтелектуальному. Нам потрібна людина, яка вже має стартові можливості в цих трьох напрямках. Фізичний розвиток обов’язковий цього року. Наприклад, якщо раніше студенти мали одночасно приїхати, здати тест на віджимання, прес, пробіжку, то тепер вони мають тиждень для його виконання. Наступним етапом є проведення обов'язкової дискусії. Нам потрібно бачити, як студенти взаємодіють між собою. Далі інтерв'ю — члени команди мають співбесіду з абітурієнтами. І останній етап — групова дискусія кінцева після якої ми остаточно вирішуємо з ким нам по дорозі.

Андрій Зелінський: Варто зазначити, що одним із найважливіших критеріїв відбору є те, наскільки людина готова до змін, змінювати себе і світ навколо себе. Отже, найголовніше, що ми намагаємося визначити у процесі цього тривалого відбору, — це вмотивованість і готовність до трансформації.

— Хто фінансує Українську академію лідерства і чи плануєте ви залучати кошти з місцевого або державного бюджетів?

Андрій Зелінський: Ми відкриті до співпраці з усіма. Це дуже важливий принцип фінансування Української академії лідерства. Ми хочемо, щоби громади брали на себе частину фінансування наших осередків, відчували відповідальність за них. Так ми зможемо бути ефективнішими на регіональному та локальному рівнях. Ми шукаємо людей із місцевого бізнесу, шукаємо підтримки місцевих громад для того, щоб цей зв'язок був реальніший. Ми говоримо не лише про навчання, ми комунікуємо зміни, ми вчимося робити зміни, а також проєкти на локальному рівні. Тому нам важливі партнери, які проявляють свою турботу про функціонування локальних осередків. Ми звичайно ж співпрацюємо з державою.

Євгенія Матейчук: Наприклад, Чернівецький осередок утворився завдяки ініціативі підприємців. Потім ми отримали комітмент на фінансову підтримку з боку міської ради — і два роки тому УАЛ відкрив осередок у Чернівцях.

Також Миколаївська міська рада вже два роки поспіль інвестує в місцевий осередок УАЛ. Маріуполь теж є дуже проактивним містом. Минулого року вони проінвестували появу осередку. У Харкові ми орендуємо приміщення, яке є комунальною власністю на договірних умовах.

— І наостанок: чому варто йти вчитися в Українську академію лідерства?

Андрій Зелінський: Щоби створити кращу версію себе і світу навколо себе. Це пригода, що відкриває нові можливості. Для того щоб розкрити власний потенціал і побачити, наскільки ти насправді можеш бути корисним цьому світові.

Євгенія Матейчук: До нас треба йти заради особистих внутрішніх змін, змін, які ти можеш далі трансформувати для того, щоби змінювати своє середовище, своє місто, свою країну.

Фото надані Українською академією лідерства