Дніпровський районний суд Києва взяв під варту голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та колишнього помічника депутата цієї облради Олексія Левіна (Москаленка), підозрюваних у замовленні та організації нападу на активістку Катерину Гандзюк. Про це 20 серпня повідомляє «Українська правда».

Їх заарештували до 18 жовтня без права внесення застави.

Як писав ДМ, Служба безпеки України 27 квітня 2020 року завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера та помічника-консультанта депутата цієї облради Олексія Левіна в організації нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк. Активісти з ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», своєю чергою, розкритикували завершення досудового розслідування, зазначивши, що «справу злили». 

Однак 11 червня прокуратура поновила та продовжила до 29 липня 2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні про вбивство активістки Катерини Гандзюк. Обвинуваченому в цій справі Владиславу Мангеру вручили клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою.

16 червня Служба безпека України затримала голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера та привезла його з Херсона до Києва. Печерський районний суд Києва взяв його під варту без права на заставу до 28 липня. Потім, 14 липня, суд продовжив до 11 вересня арешт Владислава Мангера.

25 червня 2020 року Офіс генерального прокурора знову завершив досудове розслідування щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера та помічника депутата обласної ради Олексія Левіна. 15 липня Київський апеляційний суд залишив під вартою до 24 серпня 2020 року Олексія Левіна (Москаленка).

28 липня Офіс генерального прокурора повідомив, що скерував до суду обвинувальний акт щодо Владислава Мангера й Олексія Левіна (Москаленка) за організацію нападу на активістку Катерину Гандзюк.

Напад на Катерину Гандзюк стався 31 липня 2018 року в Херсоні. ЇЇ облили концентрованою сірчаною кислотою, у результаті чого вона отримала 40% опіків шкіри. Активістку транспортували до Києва, де їй зробили понад 10 операцій. Поліція почала розслідувати напад як хуліганство. Під тиском громадськості справу перекваліфікували спочатку на «тяжкі тілесні ушкодження», згодом на «замах на вбивство». 96 днів вона боролася за життя, 4 листопада Катерина Гандзюк померла. Справу перекваліфікували на «закінчене умисне вбивство». 

Увечері того ж дня у Києві, Херсоні, Дніпрі, Харкові та інших містах відбулися акції вшанування пам’яті Катерини Гандзюк.

6 листопада 2018 Верховна Рада утворила тимчасову слідчу комісію для розслідування нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. ТСК перевірятиме відомості та хід розслідування правоохоронними органами нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

Юрій Луценко на посаді генпрокурора заявляв, що знає прізвище людини, яка замовила напад на громадську активістку Катю Гандзюк.

Журналісти розслідувального проєкту «Слідство.інфо» опублікували відео реконструкції нападу на активістку.

На засіданні Покровського районного суду Дніпропетровської області 3 червня п’ятеро підозрюваних у вчиненні замаху на активістку Катерину Гандзюк визнали свою провину та погодилися на угоду про визнання винуватості. Сторона обвинувачення просила засудити обвинувачених до таких термінів позбавлення волі: Сергія Торбіна – до 6 років і 6 місяців, Микиту Грабчука – до 6 років, В’ячеслава Вишневського та Володимира Васяновича – до 4 років, Віктора Горбунова – до 3 років.

6 червня Покровський районний суд Дніпропетровської області оголосив вироки п’ятьом підозрюваним у вчиненні замаху на активістку.

25 липня Генеральна прокуратура України повідомила, що зупинила досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Владислава Мангера та Олексія Левіна, підозрюваних в організації нападу на активістку Катерину Гандзюк.

Ключового фігуранта справи, Олексія Левіна, затримали 24 січня 2020 року у Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

17 червня 2020 року на пленарному засіданні звітувала тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017—2018 років. ТСК знайшла низку недоліків в розслідуваннях нападу на Катерину Гандзюк.

Фото: Zmina