Служба безпека України 16 червня, близько 7:00, затримала голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера, підозрюваного в замовленні та організації нападу на активістку Катерину Гандзюк. Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

Печерський районний суд розгляне клопотання про взяття Владислава Мангера під варту без можливості внесення застави. «Рішення про звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу було прийнято прокурором через спроби незаконного впливу підозрюваного на свідків шляхом погроз їм та членам їхніх сімей. Наразі діючий запобіжний захід у виді застави щодо голови Херсонської обласної ради не виконує завдань кримінального провадження та не дозволяє запобігти можливому скоєнню нових кримінальних правопорушень», – пояснили в Офісі генпрокурора.

Як писавд ДМ, Служба безпеки України 27 квітня 2020 року завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера та помічника-консультанта депутата цієї облради Олексія Левіна в організації нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк. Активісти з ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», своєю чергою, розкритикували завершення досудового розслідування, зазначивши, що «справу злили». 

Прокуратура 11 червня поновила та продовжила до 29 липня 2020 року досудове розслідування в кримінальному провадженні про вбивство активістки Катерини Гандзюк. Обвинуваченому в цій справі Владиславу Мангеру вручили клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою. Інформацію щодо іншого обвинуваченого, Олексія Левіна, прокурор розкривати відмовився. 

Напад на Катерину Гандзюк стався 31 липня 2018 року в Херсоні. ЇЇ облили концентрованою сірчаною кислотою, у результаті чого вона отримала 40% опіків шкіри. Активістку транспортували до Києва, де їй зробили понад 10 операцій. Поліція почала розслідувати напад як хуліганство. Під тиском громадськості справу перекваліфікували спочатку на «тяжкі тілесні ушкодження», згодом на «замах на вбивство». 96 днів вона боролася за життя, 4 листопада Катерина Гандзюк померла. Справу перекваліфікували на «закінчене умисне вбивство». 

Увечері того ж дня у Києві, Херсоні, Дніпрі, Харкові та інших містах відбулися акції вшанування пам’яті Катерини Гандзюк.

6 листопада 2018 Верховна Рада утворила тимчасову слідчу комісію для розслідування нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. ТСК перевірятиме відомості та хід розслідування правоохоронними органами нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

Юрій Луценко на посаді генпрокурора заявляв, що знає прізвище людини, яка замовила напад на громадську активістку Катю Гандзюк.

Журналісти розслідувального проєкту «Слідство.інфо» опублікували відео реконструкції нападу на активістку.

На засіданні Покровського районного суду Дніпропетровської області 3 червня п’ятеро підозрюваних у вчиненні замаху на активістку Катерину Гандзюк визнали свою провину та погодилися на угоду про визнання винуватості. Сторона обвинувачення просила засудити обвинувачених до таких термінів позбавлення волі: Сергія Торбіна – до 6 років і 6 місяців, Микиту Грабчука – до 6 років, В’ячеслава Вишневського та Володимира Васяновича – до 4 років, Віктора Горбунова – до 3 років.

6 червня Покровський районний суд Дніпропетровської області оголосив вироки п’ятьом підозрюваним у вчиненні замаху на активістку.

25 липня Генеральна прокуратура України повідомила, що зупинила досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Владислава Мангера та Олексія Левіна, підозрюваних в організації нападу на активістку Катерину Гандзюк.

Ключового фігуранта справи, Олексія Левіна, затримали 24 січня 2020 року у Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Фото: Херсонська обласна рада