Про це повідомляє «РБК-Україна».

Під стінами ОПУ близько сотні людей вимагали продовжити слідство в цій справі, а також –звільнити генеральну прокурорку, яка «навмисно саботувала розслідування справи».

Як пише «Громадське радіо», активісти також вимагали пояснень від президента щодо завершення досудового слідства стосовно Владислава Мангера та Олексія Левіна – підозрюваних організатора та замовника нападу на активістку.

До активістів вийшла речниця президента України Юлія Мендель та прокурор у справі Андрій Сенюк. Прокурор пояснив, що справу вирішили передати до суду, оскільки нібито з’явилися додаткові докази. Він не уточнив, про які саме докази йдеться.

Натомість адвокати повідомили, що нерозглянуті навіть технічні клопотання, отже – передавати справу до суду ще зарано.

Ірина Венедіктова відреагувала на протести на своїй сторінці в Facebook: «Правозахисники не приходять волати на дитячі майданчики, не плюють в пісочниці, не лякають пенсіонерів… Правозахисники – це зовсім про інше. Орган досудового розслідування, відреформована прокуратура і відреформований суд - це не те, 2 роки розслідування, кількість слідчих і прокурорів, що врази перевищує кількість осіб з файерами - це не те, є тільки власне бачення як має бути ..., але це також неточно. 55 томів справи – не цікавить. Ви хочете правди? – Почався процес ознайомлення з матеріалами слідства».

Як писав ДМ, Служба безпеки України 27 квітня 2020 року завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера та помічника-консультанта депутата цієї облради Олексія Левіна в організації нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк. 

Активісти з ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», своєю чергою, розкритикували завершення досудового розслідування, зазначивши, що «справу злили». 

Нагадаємо, напад на Катерину Гандзюк стався 31 липня 2018 року в Херсоні. ЇЇ облили концентрованою сірчаною кислотою, у результаті чого вона отримала 40% опіків шкіри. Активістку транспортували до Києва, де їй зробили понад 10 операцій. Поліція почала розслідувати напад як хуліганство. Під тиском громадськості справу перекваліфікували спочатку на «тяжкі тілесні ушкодження», згодом на «замах на вбивство». 96 днів вона боролася за життя, 4 листопада Катерина Гандзюк померла. Справу перекваліфікували на «закінчене умисне вбивство». 

Увечері того ж дня у Києві, Херсоні, Дніпрі, Харкові та інших містах відбулися акції вшанування пам’яті Катерини Гандзюк.

6 листопада 2018 Верховна Рада утворила тимчасову слідчу комісію для розслідування нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів. ТСК перевірятиме відомості та хід розслідування правоохоронними органами нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів.

Юрій Луценко на посаді генпрокурора заявляв, що знає прізвище людини, яка замовила напад на громадську активістку Катю Гандзюк.

Журналісти розслідувального проєкту «Слідство.інфо» опублікували відео реконструкції нападу на активістку.

На засіданні Покровського районного суду Дніпропетровської області 3 червня п’ятеро підозрюваних у вчиненні замаху на активістку Катерину Гандзюк визнали свою провину та погодилися на угоду про визнання винуватості. Сторона обвинувачення просила засудити обвинувачених до таких термінів позбавлення волі: Сергія Торбіна – до 6 років і 6 місяців, Микиту Грабчука – до 6 років, В’ячеслава Вишневського та Володимира Васяновича – до 4 років, Віктора Горбунова – до 3 років.

6 червня Покровський районний суд Дніпропетровської області оголосив вироки п’ятьом підозрюваним у вчиненні замаху на активістку.

25 липня Генеральна прокуратура України повідомила, що зупинила досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо Владислава Мангера та Олексія Левіна, підозрюваних в організації нападу на активістку Катерину Гандзюк.

Ключового фігуранта справи, Олексія Левіна, затримали 24 січня 2020 року у Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Фото: Хто замовив Катю Гандзюк? / Facebook