Офіційна статистика показує: станом на 1 жовтня 2025 року під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я перебувало 133 382 людей, які живуть з ВІЛ (325,3 на 100 000 населення). Найвищі показники поширеності — у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях та місті Києві. 

Попри війну, система тестування працює, але українці все ще надто пізно дізнаються про свій статус. У 2023–2024 роках 60% людей, яких вперше взяли на диспансерний облік з ВІЛ, були вже на пізніх стадіях захворювання. 

Що показує актуальна статистика

За перші дев’ять місяців 2025 року в Україні:

• проведено 1 910 366 тестувань на ВІЛ (майже 2 млн) — лише трохи менше, ніж за аналогічний період 2024 року;
• виявлено 6106 нових випадків ВІЛ-інфекції (14,9 на 100 000 населення);
• загальна результативність тестування становить 0,39% (у 2024 році — 0,5%).

Найбільше нових випадків фіксують серед людей віком 30–49 років (67,3%), при цьому чоловіки становлять 63,6% нових діагнозів. У середньому щодня в Україні реєструється понад 22 нові випадки ВІЛ, понад 7 випадків СНІДу та близько 2,5 смертей, пов’язаних із СНІДом. 

На глобальному рівні, за даними UNAIDS, у 2023 році у світі налічувалося 39,9 млн людей, які живуть з ВІЛ, а 1,3 млн людей інфікувалися протягом року. Близько 77% людей з ВІЛ мають доступ до антиретровірусної терапії, однак мільйони досі не знають про свій статус і не отримують лікування. 

Молодь у фокусі ризику і змін 

Дані ООН свідчать: молодь 15–24 років є однією з ключових груп, за якою окремо відстежують нові випадки ВІЛ, адже історично значна частка нових інфікувань у світі припадала саме на цю вікову групу. 

В Україні у попередні роки фіксували зменшення частки нових випадків ВІЛ серед молоді 15–24 років — з 16% у 2008 році до 6% у 2017-му, що свідчить про ефект профілактичних програм та розвитку тестування.  Але повномасштабна війна, переміщення молодих людей, стрес, втрата доступу до медицини й освіти створюють нові ризики, а значить — потребу в системній, зрозумілій і доступній інформації. 

«Для підлітків і молоді питання ВІЛ — не лише про медицину, а й про безпеку, стосунки, тривогу й стигму. Якщо ми хочемо, щоб молоді люди тестувалися вчасно, їм потрібно пояснювати простими словами, куди прийти, як усе відбувається і що з ними буде далі — без залякувань і осуду», — каже Яна Панфілова, засновниця Teenergizer, організації підлітків та молоді Східної Європи та Центральної Азії, яка працює, зокрема, з темою ВІЛ, сексуального та репродуктивного здоров’я й прав підлітків.

Teenergizer також пропонує безкоштовні й анонімні онлайн-консультації для підлітків і молоді — з питань психологічної підтримки, ментального та сексуального здоровʼя, в тому числі тим, хто живе з ВІЛ. Це допомога у прийнятті статусу, робота зі стигмою та дискримінацією, підтримка адаптації й участь у психологічних групах. 

Тестування працює: швидкі тести, ART і принцип U=U 

Сучасне лікування ВІЛ ефективно контролює вірус. За даними ЦГЗ та міжнародних організацій, понад 80–86% людей з ВІЛ, які знають про свій статус, отримують антиретровірусну терапію, а близько 95% із них мають вірусну супресію — вірус у крові не визначається лабораторними методами й не передається статевим шляхом (принцип U=U, «невизначуване = непередаване»). 

Це означає: ключовий крок — зробити тест, а далі медицина вже має інструменти, щоб людина жила довге й повноцінне життя. 

Де можна пройти тест на ВІЛ в Україні 

1. У закладах охорони здоров’я в межах програми медичних гарантій 

Тестування на ВІЛ входить до переліку послуг, гарантованих державою у межах програм медичних гарантій. Його можна пройти:

• у центрах надання первинної медичної допомоги (сімейний лікар, амбулаторії);
• у поліклінічних відділеннях;
• у стаціонарних відділеннях закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану та паліативну допомогу.

Тут тестування проводять за направленням лікаря або за зверненням пацієнта, залежно від клінічних показань і ризиків. 

2. На базі неурядових організацій (НУО) 

Тестування також доступне в неурядових організаціях, які працюють із ключовими та вразливими групами (люди, які вживають наркотики ін’єкційно, чоловіки, які мають секс із чоловіками, секс-працівниці й секс-працівники, люди, що перебувають у місцях позбавлення волі тощо). Там можна:

• пройти швидкий тест у дружній атмосфері;
• отримати консультування до та після тесту;
• за потреби — соціальний супровід, направлення до лікаря та засоби профілактики (презервативи, лубриканти, чисті шприци). 

Як знайти найближчий пункт тестування 

Знайти, де можна протестуватися поруч із домом або місцем навчання, можна онлайн:

1. Чат-бот #ТЕСТпоруч у Telegram: t.me/HIVfree_bot

 Бот допомагає:

• оцінити власні ризики щодо ВІЛ;
• обрати оптимальний маршрут тестування (медзаклад, дружня НУО чи самотестування вдома);
• у випадку нещодавнього ризику (до 48 годин) — швидко знайти заклад, де можна отримати постконтактну профілактику.

2. Сайт TESTпоруч: testporuch.phc.org.ua

Дає змогу подивитися карту пунктів тестування, ознайомитися з варіантами (медичні заклади, НУО, самотестування) та умовами їх роботи. 

Усі послуги тестування на ВІЛ в Україні є безоплатними та конфіденційними, незалежно від того, у медзакладі чи НУО людина звертається по допомогу. 

Також працює загальнонаціональна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451 — фахівці надають консультації анонімно та безкоштовно.